Кінець транзитної епохи: як Україна вийшла з газової залежності, Росія — з європейського ринку, а ЄС

16 Січня 2025

Кінець газового транзиту через Україну

З 1 січня 2025 року російський газ більше не надходить до Європи через територію України. Формально це завершення контракту, фактично — кінець довгої системи, у якій енергетика була не лише бізнесом, а й способом політичного тиску. Подія минула без паніки на ринку: ціни зросли незначно, дефіциту не виникло. Саме це і показало головне — Європа вже не залежить від українського маршруту так, як раніше, а Росія втратила один зі своїх ключових важелів впливу.

Український вибір

За останні роки транзит російського газу перестав бути критично важливим для української економіки. Йшлося не про мільярди, а про кількасот мільйонів доларів на рік. Для країни, що воює, це відчутно, але не вирішально. Натомість припинення транзиту означає інше: Україна більше не забезпечує роботу економіки держави-агресора. За оцінками міжнародних агентств, Росія через це втрачає мільярди доларів експортної виручки — кошти, які раніше прямо чи опосередковано підтримували її воєнні можливості. Саме цю логіку наприкінці 2024 року озвучив президент Володимир Зеленський, пояснюючи, що питання безпеки і принципу важливіші за короткострокову вигоду.

Росія після транзиту

Для Росії зупинка транзиту не стала фінансовим шоком: основні втрати газового експорту вона зазнала ще у 2022 році. Але тепер ідеться про інше — російський газ остаточно перестає бути інструментом тиску на Європу через Україну. Компанія Газпром і далі постачає газ іншими маршрутами, однак український напрям більше не працює як політичний аргумент. Це звужує простір для маневру Москви і робить її позицію слабшою у переговорах.

Словацький фактор

Найгучніша критика рішення пролунала зі Словаччини. Прем’єр-міністр Роберт Фіцо допустив можливість обмеження постачання електроенергії в Україну. Втім, експерти одразу звернули увагу, що частка словацької електроенергії в українському споживанні не перевищує 1,5%, і такий обсяг може бути швидко компенсований з інших напрямків. До того ж Україна пропонувала механізми компенсації, від яких словацька сторона відмовилася. На цьому тлі показовою стала позиція Польщі, яка заявила про готовність збільшити експорт електроенергії у разі потреби.

Молдова і наслідки старих схем

Найбільш уразливою виявилася Молдова — точніше, залежність Придністров’я від російського газу. Багаторічна практика постачання газу на непрозорих умовах дозволяла Москві зберігати вплив у регіоні через енергетику. Погрози припинити постачання газу з 1 січня 2025 року лише оголили проблему, яка існувала роками. У відповідь Кишинів почав готуватися до жорстких рішень, зокрема щодо контролю над компанією «Молдовагаз».

Європа без російського газу

До 2025 року Європейський Союз суттєво зменшив частку російського газу в імпорті. Якщо у 2021 році вона становила 45%, то нині — лише кілька відсотків трубопровідного газу та скрапленого. Їх замінили поставки з Норвегії, США та Катару. Єврокомісія одразу заявила, що вплив припинення транзиту через Україну буде обмеженим, і ринок це підтвердив: повторення цінової кризи 2022 року не сталося.

Що далі?

Частина української газотранспортної системи працюватиме для зберігання газу та внутрішніх потреб. Інша частина буде законсервована. Повернення транзиту можливе лише теоретично і лише за умови глибоких змін у Росії. Рішення 2025 року не створило кризу — воно зафіксувало нову реальність: Україна більше не є транзитним інструментом для агресора, Росія — не ключовим постачальником для Європи, а ЄС остаточно входить у життя без російського газу.