Chatham House про пастку переговорів з Росією

03 Травня 2025

Україна перед неможливим вибором

2 травня 2025 року британський аналітичний центр Chatham House опублікував матеріал із промовистою назвою — Ukraine’s impossible choice. Його ключова теза звучить жорстко й без дипломатичних прикрас: Україну дедалі активніше підштовхують до вибору, який не має прийнятного варіанту — між продовженням війни та переговорами з Росією, що не гарантують ані миру, ані безпеки.

Аналітики Chatham House прямо вказують: розмови про переговори активізувалися не тому, що Росія змінила свою поведінку чи цілі, а через втому частини західних еліт, внутрішні політичні цикли у США та Європі та прагнення “заморозити” війну як проблему. У цьому сенсі Україна дедалі частіше розглядається не як суб’єкт, а як інструмент стабілізації міжнародного порядку денного.

Переговори без змін — як інструмент російської стратегії

Chatham House наголошує: Росія не демонструє жодної готовності до добросовісних переговорів. Навпаки, сама тема переговорів використовується Кремлем як елемент гібридної війни — для тиску на союзників України, розколу західних суспільств і нав’язування наративу про “взаємну відповідальність сторін”.

У матеріалі прямо сказано: переговори без фундаментальної зміни російських цілей не зупинять війну, а лише легалізують результати агресії та створять умови для її повторення.

Будь-яка угода, яка залишає Росії можливість перегрупуватися і зберегти імперські амбіції, лише відкладає наступний етап війни.

Чому цей вибір для України — фікція

Ключовий висновок аналітиків полягає в тому, що Україна не може “обрати мир”, якщо під цим мається на увазі втрата територій, суверенітету чи права на безпеку. Такий “мир” не буде стабільним, а стане інституційно закріпленою нестабільністю — як для самої України, так і для всієї Європи.

Chatham House підкреслює: з 2014 року стратегічна логіка Кремля не змінювалась. Перемир’я і переговори використовуються як пауза, а не як крок до завершення війни. Саме тому будь-які спроби змусити Київ домовлятися з позиції слабкості означали б повторення помилок минулого.

Відповідальність Заходу: дилема не лише українська

Окремий акцент у матеріалі зроблено на ролі західних партнерів. Аналітики фактично попереджають: тиск на Україну з вимогою переговорів без гарантій — це стратегічний ризик для самого Заходу.

Або союзники інвестують у реальну здатність України захищатися й перемагати,
або вони отримають затяжну війну, реваншистську Росію і зруйновані правила міжнародної безпеки.

У цьому контексті “неможливий вибір” — це не лише проблема Києва. Це дзеркало, у якому Захід бачить власну готовність захищати принципи, на яких сам наполягає.

Український вимір: війна без пауз і ілюзій

Для українського суспільства ці дискусії не є абстрактними. На тлі щоденних обстрілів, атак на цивільну інфраструктуру та системних порушень будь-яких перемир’їв, розмови про переговори звучать відірвано від реальності війни.

Україна справді опинилася перед неможливим вибором — але цей вибір їй нав’язують ззовні. І допоки Росія не змінить своїх стратегічних цілей або не зазнає поразки, переговори залишатимуться не шляхом до миру, а лише паузою перед новим витком агресії.