• 27 Січня 2026
48 Перегляди

У 2025 році російські удари по українській енергетичній системі остаточно вийшли за межі «кризових епізодів». Вони стали постійною змінною економічної реальності, яка визначає, чи працюватимуть заводи, чи виконуватимуться експортні контракти і чи зможе промисловість планувати бодай кілька місяців наперед.

Мова йде не про абстрактні мегавати. Йдеться про конкретні підприємства, де зникнення електроенергії означає зупинку конвеєра, втрату продукції і зростання собівартості.

Металургія: виробництво, яке не можна «перезапустити»

Металургійна галузь — одна з найбільш енергоємних в економіці України — у 2025 році опинилася серед перших жертв енергетичних атак. Тут електроенергія є умовою фізичного існування технологічних процесів.

Найпоказовіший приклад — ArcelorMittal Kryvyi Rih, найбільший металургійний завод країни. У січні 2026 року компанія підтвердила рішення про закриття одного з виробничих підрозділів. Серед причин —  безпекова ситуація та висока вартість та нестабільність електропостачання, що стали прямим наслідком ударів по енергетичній інфраструктурі.
Reuters

Для підприємства такого масштабу навіть короткі перебої означають непропорційно великі втрати.

Інший приклад — «Запоріжсталь», один із ключових сталеплавильних комбінатів України. У грудні 2025 року завод був змушений аварійно зупинити виробництво після втрати зовнішнього електропостачання внаслідок масованих атак, хоча фізичних влучань у цехи не було.
Mezha

Ці випадки показують системну проблему: металургія не витримує життя в режимі невизначеності. Кожен удар по підстанції чи лінії передачі перетворюється на ризик для всієї галузі, яка і без того працює на межі рентабельності.

Харчова промисловість. Зупинка означає втрату продукту.

Харчова та агропереробна промисловість довгий час вважалася більш стійкою. Проте 2025 рік продемонстрував протилежне: енергетична нестабільність тут б’є не менш боляче, ніж у важкій індустрії. Показовим став випадок із заводом Bunge у Дніпрі, де на початку 2026 року російська атака пошкодила інфраструктуру підприємства. За даними Reuters - це призвело до витоку сотень тонн соняшникової олії та фактичної зупинки частини виробничих процесів

Навіть тимчасове припинення роботи для таких підприємств означає велиці втрати, та ставить під загрозу експортні зобов’язання і репутацію постачальника.

Схожа ситуація спостерігалася й на інших олійноекстракційних заводах упродовж 2025 року, які змушені були тимчасово зупиняти виробництво через перебої з електропостачанням, про що повідомляли українські економічні медіа.

Енергетика як «вузьке горло» економіки.

В основі цих проблем — удари по самій енергетичній системі. У 2025 році російські атаки пошкодили газовидобувні об’єкти Naftogaz, теплову генерацію DTEK та державної компанії Tsentrenergo, що неодноразово фіксувалося у звітах і репортажах Reuters 
Кожен такий удар зменшував доступну генерацію і змушував бізнес працювати в режимі дефіциту.

Це означає наступне:

• промисловість закладає ризик відключень у ціну продукції;

• зростає потреба в генераторах і імпорті електроенергії;

• падає інвестиційна привабливість виробничих майданчиків;

• економіка переходить з режиму розвитку в режим виживання.

Енергетична нестабільність у 2025 році фактично стала прихованим податком на виробництво, який сплачують і великі корпорації, і середній бізнес.

Війна не по об’єктах, а по здатності працювати.

Російська стратегія виглядає все менш хаотичною. Удари по енергетиці — це не лише спроба залишити людей без світла. Це цілеспрямований тиск на здатність країни виробляти, експортувати і планувати майбутнє, що прямо випливає з характеру атак і їх повторюваності, зафіксованих міжнародними агентствами.

Коли завод зупиняється не через пряме влучання, а через відсутність електроенергії, війна стає менш видимою — але не менш руйнівною. Саме так у 2025 році енергетика перетворилася на ключову лінію економічного фронту.

І поки ця лінія залишається вразливою, кожен удар по підстанції чи електростанції продовжує бити не лише по інфраструктурі, а по сталі, хлібу, експорту і робочих місцях.