- 05 Лютого 2026
- 13 Перегляди
Сили оборони України у січні 2026 року завдали серії ударів по ключовій інфраструктурі російського ракетного полігону "Капустин Яр". Про це офіційно повідомив Генеральний штаб ЗСУ, уточнивши, що йдеться про комплекс будівель ангарного типу, де здійснюється передстартова підготовка міжконтинентальних і балістичних ракет середньої дальності. Удари виконувалися ударними засобами дальнього радіусу дії українського виробництва, зокрема FP-5 «Фламінго».
За даними Генштабу, частина будівель отримала ушкодження різного ступеня, один з ангарів зазнав суттєвих пошкоджень, а частину особового складу евакуйовано з території полігону. Формулювання навмисно стримані, але вони чітко вказують: мішенню була не периферійна інфраструктура, а критичні елементи циклу підготовки ракетних пусків.
FP-5 «Фламінго» належить до класу високоточної зброї дальнього радіусу дії, призначеної для ударів по стаціонарних цілях — ангарах, складах, елементах військової інфраструктури.
Окремо інформацію про ураження полігону підтвердили Сили спеціальних операцій ЗСУ, зазначивши, що операція із застосуванням далекобійних ударних засобів, зокрема FP-5 «Фламінго», була успішною. У повідомленні ССО йдеться про результативне ураження інфраструктури полігону «Капустин Яр» у межах комплексної операції, яка тривала впродовж січня 2026 року.
Паралельно з офіційним повідомленням у відкритому просторі з’явилися дані незалежних аналітиків, які на основі супутникових знімків і геолокації повідомляють про ураження кількох різних об’єктів на території полігону. Частина з цих джерел говорить про пошкодження окремих ангарів, інші — про сліди вибухів поблизу допоміжної інфраструктури. Водночас оцінки ступеня ураження різняться. Узгодженого висновку між ними наразі немає.
Додатковий контекст надає профільний ресурс Defence UA, який звертає увагу, що ураження відбулося саме на полігоні, звідки РФ здійснює пуски експериментальних і серійних ракетних систем, таких, як наприклад - "Орєшнік". Публікація також посилається на супутникові знімки, які фіксують зміни на території об’єкта після ударів і корелюють з інформацією Генштабу, хоча й не дозволяють однозначно ідентифікувати всі уражені цілі.
У підсумку: різні джерела говорять про різні об’єкти та різний ступінь ураження. В умовах обмеженої верифікації, фрагментарних супутникових даних і навмисної закритості російської сторони повну картину встановити неможливо. Тому наразі можна лише зіставляти офіційні заяви, незалежні спостереження та технічні ознаки на знімках — і робити обережні припущення щодо реальних масштабів удару.
