- 14 Лютого 2026
- 5 Перегляди
Російська економіка входить у фазу глибокої кризи, і головний індикатор цього — обвал нафтових доходів. Саме енергоресурси десятиліттями були основою російського бюджету та головним джерелом фінансування війни. Зараз ця модель починає давати системний збій. Як зазначає The Telegraph, російська нафта продається зі значними знижками, які б’ють по всій фінансовій конструкції Кремля.
Ціна на Urals у січні 2026 року впала до 37,5 долара за барель, що є критично низьким рівнем для російської економіки. За таких умов бюджет втрачає стабільність, а дефіцит стає хронічним. Покупці користуються ситуацією і диктують свої умови змушуючи Росію продавати дешевше. Санкції ускладнюють логістику, страхування і розрахунки, тому значна частина експорту йде через обхідні схеми, що ще більше знижує прибутковість. Частина обсягів затримується або реалізується з додатковими втратами.

Падіння доходів уже відчутне. Зниження ціни на нафту і вимушені знижки скорочують прибутки від експорту — ключового джерела фінансування російського бюджету. Додатковий тиск створюють санкції та проблеми з логістикою, через що частина операцій стає дорожчою і менш ефективною.
Попри це, політичне рішення не змінюється. Путін не планує завершувати війну у 2026 році. Наступ триває, хоча й повільно, із великими втратами і високою ціною. Російські війська просуваються метр за метром, але сама логіка дій залишається незмінною — війна розглядається як довгостроковий процес.
На цьому фоні економіка поступово перебудовується під воєнні потреби. Держава підвищує податки, витрачає резерви та нарощує внутрішні запозичення. Витрати на війну залишаються пріоритетом навіть за умов падіння доходів. Складається ситуація, у якій економічна криза вже очевидна, але не впливає на стратегічні рішення.
Росія входить у період, де ресурсів стає менше, а війна — довшою. І саме ця комбінація визначає її подальшу траєкторію.