- 20 Жовтня 2025
- 21 Перегляди
Польський суд відмовив у видачі до Німеччини фігуранта справи про підрив «Північного потоку»
Окружний суд у Варшаві відмовив у видачі до Німеччини громадянина України, якого німецька сторона розглядала як фігуранта розслідування у справі про підрив газопроводів «Північний потік» у 2022 році. Рішення було ухвалене після кількох тижнів розгляду та стало завершальним етапом польської частини цього провадження.
Справа про підрив «Північних потоків»
Вибухи на газопроводах «Північний потік-1» і «Північний потік-2» сталися у вересні 2022 року в Балтійському морі. Внаслідок підривів було пошкоджено кілька ниток газопроводів, які з’єднували Росію з Німеччиною та вважалися ключовими елементами енергетичної інфраструктури Європи.
Інцидент одразу викликав міжнародний резонанс. Країни ЄС і НАТО заявили про навмисну диверсію, а розслідування розпочали одразу кілька держав, зокрема Німеччина, Данія та Швеція. Росія свою причетність заперечила, тоді як у західних столицях підриви розглядали як приклад використання енергетики як інструмента геополітичного тиску.
Польська частина справи розпочалася наприкінці вересня 2025 року, коли правоохоронці затримали українця на підставі європейського ордера на арешт, виданого Німеччиною. Після затримання суд у Варшаві ухвалив рішення залишити його під вартою, однак не задовольнив вимогу прокуратури щодо тривалого арешту. Замість запитаних 100 днів суд обмежився 40 днями, пояснивши це необхідністю розгляду питання екстрадиції у встановлені законом строки, повідомляло Reuters.
Фігуранти розслідування
У межах німецького розслідування у справі про підрив газопроводів «Північний потік» фігурують кілька громадян України. Один із них - українець Володимир Журавльов, якого наприкінці вересня 2025 року затримали на території Польщі за європейським ордером. Журавльов із початку повномасштабного вторгнення Росії проживає в Польщі. За інформацією з відкритих джерел, він веде там підприємницьку діяльність і постійно мешкає в країні з 2022 року.
Іншим фігурантом справи є українець Ігор Кузнєцов, якого затримали в Італії в межах виконання європейського ордера. Італійська влада розглядала запит у межах стандартної екстрадиційної процедури.
Як у випадку з Журавльовим, так і щодо Кузнєцова, судових рішень, які б підтверджували їхню причетність до диверсії, ухвалено не було. Обидва не робили публічних заяв, а їхній процесуальний статус визначається в межах національних юрисдикцій.
Володимир Журавльов у залі суду під час розгляду справи про екстрадицію до Німеччини, Варшава, жовтень 2025 року.
Фото: Reuters
Під час розгляду справи польський суд дійшов висновку, що матеріали, надані німецькою стороною, не містять достатньо конкретних доказів для виконання європейського ордера на арешт. Окремо суд звернув увагу на питання юрисдикції, зазначивши, що вибухи сталися в міжнародних водах, а не на території Німеччини.
Суддя Даріуш Любовський у своєму рішенні також врахував ширший контекст справи, зокрема війну між Росією та Україною. Він зазначив, що в умовах збройного конфлікту дії, які за звичайних обставин могли б кваліфікуватися як кримінальні, можуть мати інше правове тлумачення.
«Якщо Україна та її спецслужби організували збройну місію для знищення ворожих трубопроводів, то ці дії не були протиправними. Навпаки, вони були обґрунтованими, раціональними та справедливими», — заявив суддя, пояснюючи мотиви рішення, цитував УНІАН.
Рішення суду ухвалювалося на тлі активних дискусій у європейських медіа щодо природи справи про «Північний потік» — як суто кримінальної чи такої, що має безпосередній зв’язок із війною та питаннями міжнародної безпеки. Цей контекст, зазначають оглядачі, значною мірою вплинув на підхід польського суду. Після оголошення рішення прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що воно відповідає інтересам країни. Польща послідовно виступала проти «Північного потоку», розглядаючи його не як комерційний проєкт, а як інструмент політичного та енергетичного впливу Росії.
Допис прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска у соцмережі X щодо рішення суду у справі Nord Stream, жовтень 2025 року.
Скріншот: X / Donald Tusk
У Берліні ж наголосили, що розслідування підриву газопроводів триває, а можливі подальші юридичні кроки розглядатимуться в межах чинного законодавства.
Відмова у видачі стала нетиповим випадком у межах співпраці між країнами ЄС і може мати наслідки для подальших екстрадиційних процедур у резонансних міжнародних справах, пов’язаних із безпекою та війною в Європі.
