Вручення повісток та будівництво нового полігону: ситуація на білоруському кордоні

19 Лютого 2026

У Білорусі вже третю добу триває масштабна хвиля вручення повісток, яка охопила насамперед західні регіони країни. Офіційний Мінськ називає це «раптовою перевіркою боєготовності», проте в медіапросторі наростає справжня тривога. Чоловіки масово публікують фото документів у соцмережах, а жінки у тематичних групах намагаються з'ясувати, чому під призов потрапляють навіть ті, хто за законом мав би залишитися вдома.

Офіційну позицію відомства озвучив помічник міністра оборони Білорусі, генерал-майор Валерій Ревенко. Він заявив, що ці заходи є прямою відповіддю на «агресивну риторику країн Заходу». За словами Ревенка, Білорусь не планує збільшувати чисельність збройних сил, проте активно переходить на високотехнологічне озброєння, яке має забезпечити «стратегічне стримування». Таке формулювання фактично підтверджує, що Мінськ намагається продемонструвати силу сусідам, попри запевняння у виключно оборонному характері зборів.

Як зазначає у своєму розслідуванні Суспільне, епіцентром занепокоєння став Гродно. Журналісти проаналізували численні дописи у мережі Threads, де мешканки міста діляться страхом за своїх близьких. Наприклад, багатодітні матері повідомляють, що повістки приходять батькам трьох і навіть чотирьох дітей, а також чоловікам, які раніше взагалі не проходили строкову службу. Швидкість процесу вражає: від моменту візиту до військкомату до відправлення на полігон часто минає менше доби. Родичі резервістів скаржаться на раптову втрату зв’язку з чоловіками одразу після їхнього прибуття до пунктів збору.

Білоруські опозиційні сили та аналітики вбачають у цих діях не стільки військову підготовку, скільки політичний жест. Представники команди Світлани Тихановської у коментарі для Суспільного пояснили, що така активність може бути пов'язана з особистими побоюваннями Олександра Лукашенка. Спостерігаючи за подіями у Венесуелі, він намагається перестрахуватися від подібного сценарію. Для режиму важливо переконатися, що армійські структури залишаються лояльними та здатними до швидкої мобілізації у разі внутрішніх протестів. Водночас експерти наголошують на низькому рівні підтримки агресивних дій серед самих білорусів: реальна частка тих, хто готовий воювати на боці РФ, становить не більше 10%.

Проте за завісою паніки в соцмережах ховаються більш тривожні інфраструктурні зміни. Поки увагу суспільства прикуто до зборів на заході, у Гомельській області — всього за 40 кілометрів від українського кордону — прискореними темпами зводять нове військове містечко. Як повідомляє Радіо Свобода, об'єкт будують на базі колишнього дитячого табору «Чайка». Подібна розбудова військової бази в безпосередній близькості до кордону, а не на офіційних полігонах, є серйозним сигналом. Це дає можливість приховано зосереджувати підрозділи, зокрема десантні бригади або російські війська, під прикриттям «навчальних заходів».

Литовський полковник НАТО у відставці Вайдотас Малініоніс підтверджує, що сусіди Білорусі пильно стежать за кожним кроком Мінська. На його думку, нинішня активність — це перевірка логістики та швидкості реакції мобілізаційної системи. Проте він застерігає, що ключовими маркерами реальної загрози є не лише повістки, а й розгортання ліній постачання палива, боєприпасів та створення польових шпиталів. Поки що масова роздача повісток виглядає як спроба режиму «промацати» власний ресурс та продемонструвати силу на тлі внутрішньої невпевненості диктатора.