ЯКБИ НЕ РОЗГОЛОС, СПРАВИ МІНДІЧА МОГЛО Б НЕ БУТИ

13 Листопада 2025

21 липня 2025 року Служба безпеки України, Державне бюро розслідувань та Офіс генерального прокурора провели понад 70 обшуків у співробітників Національного антикорупційного бюро. Слідчі дії відбувалися в межах різних кримінальних проваджень. Після цього силові органи повідомили про підозри п’ятьом працівникам НАБУ — зокрема у справах, пов’язаних із державною зрадою, співпрацею з державою-агресором, а також у кількох епізодах ДТП, що сталися в попередні роки. У НАБУ заявили про процесуальні порушення під час обшуків і звернули увагу на те, що частина епізодів, за якими оголошувалися підозри, тривалий час не була предметом активних слідчих дій.
Суспільне

Наступного дня, 22 липня, Верховна Рада ухвалила законопроєкт №12414. Документ змінював баланс повноважень між антикорупційними органами та прокуратурою і, за оцінками низки експертів, зменшував інституційну незалежність НАБУ та САП. «За» проголосували 263 народні депутати.

Голова НАБУ Семен Кривонос публічно закликав президента ветувати закон, заявивши, що його ухвалення фактично руйнує незалежність двох ключових антикорупційних інституцій. Президент Володимир Зеленський закон підписав, пояснюючи це необхідністю усунути можливі ризики й «очистити» систему.

Рішення парламенту викликало суспільну реакцію. У Києві та низці інших міст відбулися акції протесту з вимогою зберегти незалежність антикорупційних органів. Після цього Верховна Рада підтримала інший законопроєкт, який відновив повноваження НАБУ та САП. Антикорупційні органи продовжили роботу в попередньому форматі.

На той момент ці події виглядали як окрема політична історія навколо антикорупційних органів — без прив’язки до конкретних розслідувань.
Зміна перспективи відбулася восени.

11 листопада 2025 року НАБУ публічно повідомило про операцію «Мідас» — масштабне розслідування у сфері енергетики, пов’язане з діяльністю державної компанії «Енергоатом». Бюро заявило про викриття високорівневої злочинної організації, яка, за версією слідства, вибудувала систему отримання неправомірної вигоди під час державних закупівель. Разом із матеріалами справи стали відомі й деталі, які раніше не перебували в публічному просторі. Зокрема — аудіозаписи, датовані 9 липня 2025 року, на яких обговорювалися розміри «відкатів», вплив на ухвалення рішень та можливі кадрові зміни в енергетичному блоці. Саме ці записи дозволили відтворити внутрішню логіку схеми.

НАБУ повідомило, що спецоперація з документування діяльності злочинної організації тривала понад 15 місяців — із літа 2024 року. На фінальному етапі до роботи було залучено практично весь особовий склад детективів бюро. Тобто розслідування перебувало в активній фазі саме в період липневих подій, але залишалося непублічним. У центрі справи фігурує бізнесмен Тимур Міндіч, якого слідство вважає одним із координаторів схеми. Після оприлюднення матеріалів він залишив територію України. Детективи НАБУ провели обшуки, вилучили документи та готівкові кошти, слідство продовжує встановлювати інших учасників організації.

Лише з відстані часу стало можливим побачити ці події як єдину послідовність.

У період, коли розслідування у сфері енергетики тривало, але ще не було відомим суспільству, НАБУ і САП зіткнулися з тиском, який поставив під питання їхню інституційну незалежність. Цей тиск не призвів до ліквідації органів — значною мірою через публічну реакцію й протести. Після цього розслідування було доведене до публікації.

Якби цей ланцюг подій склався інакше, справа «Мідас» могла б так і залишитися поза увагою суспільства. Не як сенсація, а як один із багатьох матеріалів досудового слідства, про які ніхто не дізнається.

Ця історія показує, наскільки багато в антикорупційних розслідуваннях залежить не від гучних заяв, а від того, чи доходять вони до моменту, коли стають публічними.